Дата: Воскресенье, 19.12.2010, 10:10 | Сообщение # 1
Группа: Обереги
Сообщений: 282
Статус: Отсутствует
Ювенальный произвол отбирает право каждому человеку быть родителем.
Бедные семьи лишают права быть родителями. Это вообще тупость, потому что бывают не однозначные ситуации, когда, например, родители бедны, но у них есть родственники, деды, которые могут помочь материально.
"Новые угрозы ювенальной юстиции!
Дорогие мамы и папы, бабушки и дедушки! Уважаемые родители!
«Ювенальщики» надеются, что, празднуя Рождество и Новый год, мы не заметим, какой «страшный» подарок они нам готовят
Несмотря на то, что 8 октября 2010 г. Госдума РФ отклонила законопроект «О ювенальных судах», попытки протащить «ювеналку в новой упаковке» продолжаются. 27-28 ноября с.г. «ювеналы», пытаясь заручиться поддержкой партии «Единая Россия» и действуя, якобы, от имени народа, провели в Санкт–Петербурге Всероссийский социальный форум, на котором предложили принять целый блок законов, направленных на «защиту детей от насилия». Предлагается: - установление жестокого контроля над семьёй под видом социальной помощи; - введение обязательного уровня материального обеспечения, несоответствие которому повлечёт изъятие детей по бедности; - усиление уголовной ответственности за жестокое обращение с детьми, под которым понимаются любые воспитательные меры, ограничения прав и свобод ребенка; - проведение милицейских расследований на предмет установления «вины» родителей по любому синяку, полученному ребенком; - введение «Единого детского телефона доверия», доносы детей на родителей, незаконный сбор информации о частной жизни каждой семьи, обучение детей их «правам». - введение системы принудительной вакцинации и сексуального «просвещения».
Уже 27 декабря 2010 года эти предложения и «законодательные инициативы» будут рассмотрены на Госсовете. Если Президент их одобрит и подпишет, блок ювенальных законов будет принят.
Одновременно Общественная палата РФ лоббирует форсайт - проект «ДЕТСТВО - 2030», который призывает упразднить «устаревшую» традиционную семью, детей передать на воспитание в «компетентные воспитательные сообщества», а вместо учёбы в школе массово внедрять детям в мозг микрочипы «для записи информации и связи с Интернетом».
Это не фантастика. Производство таких чипов запланировано по программам «модернизации» и развития нанотехнологий.
Мы не можем этого допустить! Настал решающий момент, когда народ должен высказать своё истинное отношение к такой «защите детей»! Детей нужно защитить от убийства до рождения, от растления, нищеты и социального сиротства, на которые их обрекает современная государственная политика.
22 декабря в 10.00 в Киноконцертном зале «ПУШКИНСКИЙ» (Москва, Пушкинская пл., д. 2, метро «Пушкинская», «Чеховская», «Тверская») состоится Всероссийский общественный форум «СПАСЁМ СЕМЬЮ - СПАСЁМ РОССИЮ». Приходите ВСЕ, чтобы личным участием выразить свой протест и оставить свои подписи против готовящегося беспредела.
Объединённый общественный комитет в защиту семьи, детства и нравственности, Сообщество многодетных и приёмных семей «Много деток - хорошо!», Екатеринбургский родительский комитет, Собор родителей России, Ассоциация родительских комитетов и сообществ «родителиснг.ру» НП «Родительский комитет», «Всероссийское родительское собрание», Межрегиональное общественное движение «Народный Собор» и другие". http://andrei-vf.livejournal.com/42809.html
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Воскресенье, 19.12.2010, 10:12
Дата: Воскресенье, 19.12.2010, 10:35 | Сообщение # 2
Группа: Обереги
Сообщений: 282
Статус: Отсутствует
"Ювенальный беспредел: у православного священника отбирают детей "Дорогие единомышленники!
Нужна ваша экстренная помощь: священника Русской Православной Церкви, отца семерых родных детей и двух приёмных, терроризируют местные органы опеки. Пытаясь заставить его отказаться от христианских принципов семейной жизни, склоняют делать аборты, насильственно прививать детей и быть «как все». У него за его несогласие с этим отбирают детей – сначала приёмных, а потом угрожают отнять и родных. При этом не брезгуют ни физическим насилием, ни искажением фактов, когда самооборону при нападении на него вшестером на одного – священника (!) в кабинете опеки, через два месяца выставляют его нападением, а для возбуждения дела по его заявлению по факту избиения шестью сотрудниками опеки одного священника (!), пришедшего на основании решения суда вернуть ребёнка, напротив, не находится оснований.
Началось с педиатра (прививки), далее подключили школу и опеку. Забрали приёмных детей, он отстоял право на их воспитание в шести (!) судах, детей вернули.
9 декабря 2010 г. его будут судить в уголовном суде, а потом, по вероятному сценарию, заберут его двух «отбитых» у опеки приёмных и семерых своих умненьких, здоровеньких и воспитанных малышей, и следы их затеряются. Старшим детишкам идти в школу в этом году, и матушке уже пригрозили, что в случае их неуспеваемости «за ними присмотрят».
Если мы не остановим весь этот ювенальный террор – то что мы вообще такое?!
…Юля вийшла з квартири в спільну вітальню. І тільки-но відчинила двері – як хтось вдарив її по голові… Повз неї пронеслися чоловіки з автоматами. «Грабують? Але ж у мене нічого немає. Окрім сина…» Юля хотіла кинутися до Павлика, але ноги її не слухалися. По стіні вона дісталася своєї квартири. Там вже побачила, що чоловіки одягнені у міліцейську форму, що разом з ними дільничний лікар з дитячої поліклініки і «леді» з органів опіки… Вони торжествуюче розглядали небагате вмеблювання Юлиної квартири, порожній холодильник, дитинку, яка сиділа в старому манежі... Слава Богу, що вона змогла взяти синочка на руки, коли його оглядав лікар «Швидкої»... Але тут до Юлі підійшов чоловік у формі і почав обережно витягувати малюка з її рук. Він дивився на неї в упор своїми холодними блакитними очима і казав: «Все, що ми робимо, це задля ваших же інтересів»...
Ні, це не сюжет з якогось трилера. На жаль, це реальна історія з реальної країни, така ж, як і сотні інших. І трапилася вона у дружній нам Росії. «Про що ж ця історія», – запитаєте ви? Прочитавши статтю, ви про все дізнаєтесь і не пошкодуєте, бо вже ніколи не вдягнете рожевих окулярів. Отож…
Сьогодні абсолютна більшість українських політиків ратують про те, що чи не єдиним шляхом до кращого життя нашого народу є підписання договорів про вступ до Євросоюзу. З одного боку, країнам ЄС є чим пишатися – рівень, якість та тривалість життя в них є наслідком благополуччя та соціальної захищеності людей. Але чи знає абсолютна більшість українського населення якою ціною за це прагнення вже сьогодні доводиться платити Україні? Не знаєте?! Я відповім вам – смертю наших матерів, знівеченими життями родин та загубленими долями маленьких діточок. І це лише початок…
Ще десять років тому Україна взяла на себе зобов’язання узгодити наше законодавство із законодавством ЄС, відповідно до ЇХ вимог, шляхом прийняття та зміни законів НАШОЇ країни.
Найгірше те, що ніхто у вас не питає, чи хочете ви, аби вашим дітям в школі показували порнофільми (адже це є секс просвіт), щоб на вулицях вашого міста проводили гей-паради (бо це є гендерна рівність), гомосексуалісти поряд з вами стояли в РАЦСі та всиновлювали дітей, яких у вас же згодом і відберуть. Панове, я вас вітаю – ви майже європейці, бо ж для них вищезазначене – буденна справа, так як відноситься до сфери прав людини і є законодавчим досвідом.
Тому, з іншого боку, у найстабільніших країнах світу – Швеції, Швейцарії, Нідерландах, Данії та ін. - найвищий процент самогубств, буденними стали розлади психіки, жорстокість панує у сім'ях та школах, тут процвітають статеві збочення і прогресує виродження.
Шановні, у нашого народу своя духовна, національна та культурна самобутність, яка формувалася віками великою історією на основі моральних цінностей! Те, що пропонують нам – це аморальний бруд. Бо Європа – це кладовище моралі, на якому нас хочуть поховати.
Євросоюз законодавчо закріпив право людини йти проти совісті. А совість – головне мірило моральних цінностей. Як свідчить історія, відступаючи від моральних законів, цивілізації неминуче гинуть. Згадаймо ацтеків, майя, Вавилон, Рим…Так загине і Європа.
Наш обов'язок – захистити власну віру, традиції, здорові людські відносини. Адже саме їх знищує система, яка діє десятки років в європейських державах, система, яку намагаються узаконити наші непідкупні депутати, система, ім'я якої – Ювенальна юстиція (ЮЮ).
Що таке Ювенальна юстиція
Дещо пізніше ми з вами побачимо, яким законом, ким та з якою метою в Україні запроваджується ювенальна юстиція. А зараз про головне.
Дещо пізніше ми з вами побачимо, яким законом, ким та з якою метою в Україні запроваджується ювенальна юстиція. А зараз про головне.
В законопроекті передбачається створення державного органу, який наділений величезними повноваженнями в позбавленні батьківських прав над тією чи іншою дитиною, соціального нагляду за сім'ями, жорстокого державного контролю не тільки над вихованням дітей в школі, але і над діями батьків в сім'ї.
Справа в тому, що введення ЮЮ ставить під загрозу незалежність сім'ї, її право самостійно вирішувати питання сімейного життя, право батьків визначати пріоритети виховання та укладу сімейного життя; вона зводить нанівець традиційні для нас відносини «батьки-діти», за яких молодші повинні підкорятися старшим; необмежена можливість різних соц.органів диктувати, якою людиною ви повинні виховати свою дитину стає нормою.
Головна ідея системи полягає в пріоритетності прав дитини над правами батьків. Дитина проголошується самостійним суб'єктом, який змалечку вирішує, чим хоче займатися, що хоче робити. І якщо ви проти – у нього є достатні підстави поскаржитися на вас або ж на вчителів до органів опіки. А ті, в свою чергу, відповідно до своїх власних уявлень, в межах свого досвіду та розпущеності, вирішують, що ж є справжніми «інтересами» дитини. До речі, не питаючи саму дитину. А права і обов'язки батьків лише «беруться до уваги», а не є основою. Презумпція невинності, гарантована Конституцією, тут вже не діє.
Конституція України гарантує, що права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Основний Закон не виокремлює права неповнолітніх. А хіба вказана система узгоджується з конституційним принципом захисту сім'ї?
У західних країнах, де система працює на повну силу, батьки та педагоги живуть під дамоклевим мечем ювенальної юстиції. Ви самі, прочитавши статтю, переконаєтесь, що загроза нависла саме над культурними сім'ями, в яких здійснюється нормальне виховання індивіда для соціуму. Бо права дитини – це нова форма диктатури дітей над дорослими. Адже хоч якось покаравши дитину (один раз по м'якому місцю рукою) – ви злочинець в очах соцпрацівників, а потім – перед судом. І врешті – ви позбавлені батьківських прав. Але не тільки карати – злочин. Згадайте резонансну історію про відібрання дитини у Франції у відомої російської актриси Н. Захарової. Підстава – «задушлива любов» до власної дитини.
Ворожі нам ідеї створення ювенальної юстиції нам нав'язують під виглядом захисту дітей від насильства. Шановні, з яких пір класти ноги на стіл, дивитися жорстокі фільми, курити та пити, вибирати собі стать у 14 років вважається нормою у нашій країні?!
В усі часи, серед представників світових релігій: і християнської, і ісламу, і буддизму панувала думка, що батьків замінити майже неможливо.
Спостерігаючи досвід зарубіжних країн, бачимо, що дітей ювенальна система виховує якраз у дусі неповаги до суспільства, розбещеності на основі «благ», які не мають нічого спільного з моральними цінностями, які людство виробляло на протязі усього свого існування.
Вивчаючи вже досить давно тему ювенальної юстиції, можу вам сказати, що її мета – повна ліквідація порядних сімей, вирощування дітей-тиранів та аморальних злочинців.
Чому ж вона знаходить своїх прихильників в Україні? Все просто. Ювенальна юстиція – це нові прибуткові місця для чиновників-лібералів та юристів, які отримуватимуть вказівки щодо «плану» на визначену кількість фактів порушення прав дитини. Будьте певні, під страхом урізання зарплати або дисциплінарного стягнення вони виконуватимуть і перевиконуватимуть його. А оплачувати цей бенкет будуть… батьки, яких позбавлять батьківських прав. До речі, у Франції ще у 2000 році було вилучено близько 2 мільйонів дітей у батьків (про це писали французькі юристи Навес і Катала у своєму докладі міністру юстиції, скаржачись на незаконність відібрання 50% дітей).
Найголовніше з історії становлення Ювенальної юстиції
Ідея виникнення «Ювенальної юстиції» насамперед зводилася до створення спеціалізованих дитячих судів. Перший дитячий суд було створено у 1899 році в Чикаго (США). Дещо пізніше цю ідею було розширено, вона охоплювала різноманітні установи, які займалися питаннями дитинства, та оформлено в поняття «Ювенальна система». У 1908 році у Великобританії було прийнято ряд законів про дітей та молодь. У 1914 р. у Франції інженер Едуард Жюльє ініціював створення ювенального суду. Перший ювенальний суд Росії працював з 1910 по 1918р.
Прихильники ж «ювенальної юстиції» відстоюють введення не просто ювенальних судів, а саме створення цілої ювенальної системи.
З 2001 року в Ростовській області (РФ) був запущений пілотний проект «Підтримка здійснення правосуддя по відношенню неповнолітніх», який направлений на запровадження в судах загальної юрисдикції міжнародно-правових стандартів ювенальної юстиції. У 2004 році в Таганрозі було відкрито перший в Росії ювенальний суд. Найбільш характерним для роботи суду є активна участь у судових процесах дітей. Робота ж про запровадженню цих проектів ведеться по Канадським моделям і орієнтується на документи ООН. Важливо те, що вказана робота не обмежується лише створенням кримінальних судів для неповнолітніх, а має своєю метою створення ювенальних громадських судів (!), особливої системи виконання покарань неповнолітніх, вирішення соціальних питань, пов'язаних з неповнолітніми, які позбавлені батьківського піклування, в т.ч. у випадках позбавлення батьківських прав, передбачає широкі повноваження соціальних служб, які по суті будуть контролювати батьків у виконанні батьківських обов'язків, у т.ч. і по зверненнях самих дітей. Також ювенальна юстиція передбачає охоплення медичних питань, зокрема, сексуальний просвіт дітей та планування сім'ї.
Приводи для вилучення дітей із сім'ї
На сьогоднішній день вилучити дитину (дітей) у батьків за умови дії ЮЮ можна за наступних обставин:
- невідвідування дитячої молочної кухні; - дитині не було вчасно зроблено щеплення; - житло в аварійному стані; - квартира потребує ремонту; - квартира ремонтується; - наявність в домі домашніх тварин; - аморальна поведінка (знаходитися у нижній білизні у присутності дитини); - несвоєчасне проходження лікарів у дитячій поліклініці; - на підлозі розкидані дитячі іграшки та сміття; - відсутність в достатній кількості дитячих іграшок; - дитина грається з іншими предметами замість іграшок; - дитина виконує домашню роботу, як-то: миття посуду, вимітання підлоги, винесення сміття; - дитина знаходиться на кухні разом з матір’ю під час приготування їжі; - дитина часто і голосно кричить і плаче; - в холодильнику є не весь асортимент необхідних дитині продуктів; - скарги сусідів на жорстоке поводження з дитиною, в тому числі, анонімні; - в однокімнатній квартирі виховуються двоє різнополих дітей; - сукупний дохід сім'ї є недостатнім для створення «повноцінних умов життя» дитини; - ви заважаєте індивідуальному розвитку дитини.
Отже, якщо у вас немає ворогів, вас обожнюють сусіди, ви маєте приватизоване житло із достатньою кількістю квадратних метрів, до того ж з євроремонтом, дитина грається виключно іграшками фірми Chico, ви впевнені, що дитина проживе і без навичок до праці, і взагалі – нехай дивиться порносайти, курить травку, стає членом секти, посилає вас куди подалі - будьте спокійні, ювенали до вас не завітають.
З огляду на українські реалії, із історій, що фігурують (jujust.com.ua, sovest.dnepro.org), зробила висновок, що відкрито справжнє полювання на найменш соціально захищених громадян, а саме: одиноких матерів, багатодітні сімї, сімї, що потребують поліпшення житлових та соціально-побутових умов та інших.
В Україні відбирають дітей із сімей через «невідповідні» побутові умови життя замість того, щоб допомогти їх поліпшити. Відбирають дітей у тих, хто їх народжує, а не вбиває абортами. Виходить, що за роки «незалежності» держава зруйнувала (або віддала у приватні руки) цілі галузі, затягнула тисячі людей у злидні і налаштована тепер відбирати у них найголовніше у житті. Ганьба такій демографічній політиці держави.
Зверніть увагу, що впровадження ювенальної юстиції в Україні почалося ще до прийняття закону про неї.
Про запровадження Ювенальної юстиції в Україні
Над Україною справді нависла нечувана небезпека, адже, попри те, що ювенальна юстиція не була схвалена Верховною Радою України, вона протизаконно запроваджується! На нашу державу здійснює тиск Євросоюз, метою якого є зміна Конституції України та українського законодавства.
Створення ювенальної юстиції в Україні було передбачено в проекті Закону «Про загальнодержавну програму «Національний план дій по реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року, який розроблено на виконання Указу Президента України від 11.07.2005 р. №1086 «Про першочергові заходи по захисту прав дітей» (реєстраційний номер 2570).
На щастя, цілком здорові українські політики, здравомислячі педагоги, психологи, журналісти, відхилили конспірологічне марення ліберальних маргіналів про необхідність дати чиновникам необмежені права про втручанню в приватне життя мільйонів сімей для нібито «захисту» нормальних дітей від нормальних батьків шляхом масової здачі їх в сирітські притулки.
Завдяки православній громадськості Києва, яка інформувала депутатів ВР про трагічні наслідки, що може викликати прийняття законопроекту про введення ЮЮ, депутати в березні 2008 року відхилили вказаний законопроект.
Процитую звернення Д. Табачника (в минулому віце-прем'єр по гуманітарним питанням в уряді Януковича):
«7 марта 2009 года фракция Партии Регионов в Верховной Раде Украины способствовала отклонению проекта создания на Украине т.н. ювенальной юстиции. Такое ведомство существует в ряде стран мира, и его работа часто вызывает негативный общественный резонанс в этих государствах. Ведь это система, при которой чиновники имеют неумеренно большие права по надзору за детьми и лишении родительских прав по нелепым обвинениям. Ювенальная юстиция везде показала свою разрушительную суть, приводила ко многим человеческим трагедиям, коррупции. Неудивительно, что Партия Регионов получила по этому вопросу значительное число обращений от различных родительских организаций, педагогов, от архиереев канонической Православной Церкви – хранительницы нравственности наших братских славянских народов. В этих обращениях указывалась недопустимость создания на Украине ювенальной юстиции – органа, который может угрожать самому существованию института семьи, органа, который может усилить молодежную и подростковую преступность. В частности, в своем обращении Полномочный Представитель УПЦ в Верховной Раде архиепископ Львовский и Галицкий Августин в качестве примера приводил Францию, страну, где ювенальная юстиция действует дольше всего, и которая «прославилась» самыми большими беспорядками в истории ЕС, несмотря на то, что создатели данной системы обещали как раз обратное – уменьшение преступности…»
На сьогодні питання створення ЮЮ так і не знято. Міністр юстиції О. Лаврінович після скасування наказу про створення робочої групи з розробки проекту Концепції розвитку ювенальної юстиції в Україні у червні 2010 року видав наказ про створення робочої групи з розробки проекту Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні та затвердив склад указаної робочої групи.
8 жовтня 2010 року пройшов круглий стіл з питань ЮЮ. Лобісти проекту ЮЮ стверджували, що він «розроблений українцями для українців», хоча автор програми – Джон Брайтгуайт, підписи – англійські, фігурки на слайдах – чорношкірі.
Міністерство юстиції України, не покладаючи рук, та годуючись за рахунок іноземних грантів, готує кадри ювенальних працівників, роль яких, на мій погляд, гірша, ніж у фашистів.
Помилуйтеся, будь ласка: 15-21 листопада представники Мін’юсту гарно проводили час у Дубліні, навчаючись проміж ділом, як грамотно забирати дітей з сімей, які претендують на державну допомогу у рамках Проекту «Удосконалення системи соціальної допомоги» з метою ознайомлення з досвідом Ірландії щодо інтегрованого підходу до забезпечення доступу клієнтів до широкого кола соціальних послуг, з діяльністю соціальних інспекторів з визначення ступеня нужденності сімей, які претендують на отримання допомоги та забезпечення цільового використання державних коштів. А то ж українці можуть захлинутися від розкоші, отримуючи, наприклад, допомогу по догляду за дитиною.
Інші ж «стахановці» з 19.11.10 по 03.12.10 поїхали до Канади вчитися, як давати пряник, наприклад, малолітнім ґвалтівникам (у рамках Проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні») з метою ознайомлення з ключовим елементами системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх Канади та існуючими моделями роботи з дітьми та молоддю, які порушили закон.
Ким нав’язується Ювенальна юстиція та кому це вигідно?
З огляду на сьогоднішні реалії, ми бачимо, що мрії та слова Ауреліо Печчеі, Генрі Оуена, Збігнева Бжезинського, втілюються в життя навіть швидше, аніж вони очікували. Але основоположники марксизму, коли говорили про час, коли не буде держав і увесь світ об'єднається у єдину сім'ю людей, мали на увазі інтернаціоналізацію економічного та політичного життя задля справедливого перерозподілу ресурсів Землі для усього населення, де кожна людина буде цінною для суспільства як неповторна особистість.
Процес глобалізації як об'єктивний та закономірний наслідок технічного прогресу є неминучий. Саме він є основним процесом останніх 500 років історії людства.
Ми ж з вами є свідками того, як лідерство в інтернаціоналізованому світі захопили транснаціональні корпорації, обличчям яких виступають США. В перспективі захоплення влади групою світових олігархів. Але розквіт «золотого мільярда» передбачається за рахунок експлуатації більшості населення Землі. Ні Україна, ні РФ не можуть зайняти достойне місце серед лідерів процесу глобалізації.
За спробою введення в Україні ювенальної юстиції криється неоліберальний тоталітаризм. Тому наша територія розглядається як полігон для відпрацювання нових форм і методів володарювання постдемократів, а ювенальна юстиція – одна з таких соціальних технологій.
Отже, ми знаємо, ким нав'язується ця система. Очевидно, що серед українських верхів також є зацікавлені в її впровадженні люди, які чітко знають, як саме вона діятиме.
Який же сенс у тому, щоб позбавляти батьківського піклування цілком здорових та вихованих дітей? Невже державі вигідно їх утримувати?
По-перше, рація в цьому справді є. Річ у тому, що дітьми із насправді неблагополучних сімей треба серйозно займатися. У них розладжена психіка, часто важкий характер, різноманітні захворювання. Зрозуміло, щоб привести їх до ладу, потрібні і ресурси, і час, і участь спеціалістів. Зовсім інша справа – цілком нормальні діти. Займатися з ними не треба. Та й попит на соціалізованих дітей, звісно, більший. А тому – однозначно вигідно.
По-друге – хто сказав, що за все платитиме держава? Батьки зобов'язані оплачувати утримання їх у прийомній сімї. Це є зарубіжний досвід. У Франції, наприклад, держава виділяє лише частину грошей. А тому чим більше платоспроможні батьки, тим вигідніше чиновникам. Коли актриса Н. Захарова після 18-денного голодування добилася зустрічі з генеральним прокурором суду Івом Ботом, він їй сказав:
«Мадам, Ви не думайте, що ми вилучили дитину тільки у Вас. Нам зверху дають розпорядження, ми зобов'язані його виконувати. Якщо завтра вказівки зміняться, ми не будемо відбирати дітей у такій кількості».
І немає нічого дивного у тому, що соцпрацівники будуть втягувати у цю систему (наглядати, перевіряти, позбавляти батьківських прав) тим більше дітей і батьків, чим більше їм платитимуть. Прихильники ювенальної юстиції в Україні дуже хочуть включити в поняття «ювенальної системи» проекти та заходи соціального, педагогічного та медичного характеру, які направлені на профілактику та реабілітацію неповнолітнього. З'являється велика кількість зайнятих людей: психологи, психіатри, консультанти, лікарі, прийомні батьки, опікуни, адвокати, цілі суди зі своїм адміністративним апаратом! Роль соціальних працівників скромна – постачати дітей. А тому визначати, чи справді ваша дитина потребуватиме «захисту прав, свобод та законних інтересів» вирішуватимуть вони. Тому що всім їм потрібна буде певна кількість дітей, щоб мати надійну роботу.
З цього випливає, що рівень корупції в ювенальних судах та соціальних службах після отримання ними практично безмежної та безконтрольної влади над сім'ями буде вражаючим. Які суми готові будуть віддавати батьки цим чиновникам, аби їх дітей не відбирали?
Дитячі будинки вже стануть не актуальні. Дітей віддаватимуть у прийомні сім'ї. Вбачається підґрунтя для дуже вигідного бізнесу. Тим паче, що допомога патронатним сім'ям вже зараз набагато більша, ніж допомога на рідних дітей.
Зрозуміло, що коли опіка запахне грошима, у корисливих людей з'явиться реальний мотив ставати прийомними батьками. А працівники ювенальних служб легко йтимуть на «співпрацю» з ними і поставлятимуть необхідну кількість дітей.
Все це посилюватиме той факт, що у всьому світі ювенальна юстиція являється закритою системою, яка не є підконтрольною ззовні. Практика свідчить, що соцпрацівники не переймаються тим питанням, у яких насправді умовах утримують дітей у прийомних сім'ях.
Найбільше хвилює те, що в багатьох країнах гомосексуалісти, отримавши право реєструвати шлюб, отримують право всиновлювати дітей. До речі, всі скандали, пов'язані з педофілією, старанно «заминаються».
Це навіть реальніше і ближче, ніж ви думаєте. Наприклад, за фінансової підтримки українського відділення Фонду Сороса випускають брошури не тільки про користь ЮЮ, але і такі, що призначені для гей-активістів. Навіть є «тренінги по вихованню дітей в одностатевих сім'ях». Отака-от «демократія».
На сьогодні в Україні інтереси дітей та сім'ї представляють та захищають досить багато державних та громадських структур: суди, Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство внутрішніх справ, прокуратура, органи опіки та піклування, дитячі кімнати міліції, школи, комітети та комісії, громадські правозахисні організації.
Органи опіки та піклування постійно позбавляють когось батьківських прав за погане поводження з дітьми. Дехто навіть стає підсудним, адже Кримінальний кодекс України містить ряд норм, що захищають дітей від насильства.
Інше питання – ефективність їх роботи, на яку впливає і корупція, і перевищення повноважень, і халатність. Але ювенальна юстиція лише гіперболізує ці проблеми! Невже право дітей подавати до суду на своїх батьків щось змінить? Невже державі вигідно ламати всю існуючу систему та вкладати гроші в зовсім іншу, яка протирічить національним інтересам України і є нам чужою? Невже не простіше боротися з існуючими проблемами в системі захисту дітей та гармонізувати відносини між вказаними структурами? І взагалі, як можна виокремити захист дітей від захисту сім'ї? Може треба створити спочатку нормальні умови життя для наших сімей? Зробити так, щоб вони були міцними, здоровими та благополучними?
«Зелене світло» малолітнім злочинцям!
Чи згодні ви з тим аспектом ювенальної юстиції, що неповнолітніх злочинців не варто поміщати в тюрми та колонії?
Але ж сьогодні кримінальна юстиція достатньо гуманна до таких злочинців!
Між тим, що злочинність неповнолітніх росте і стає все більш жорстокою. Також збільшується кількість рецидивів. Та попри те ювенальщики ратують про те, що при повторному скоєнні злочину взагалі треба застосувати процедуру примирення!
Злочини, що скоюють неповнолітні – це переважно тяжкі та особливо тяжкі злочини. Що буде, якщо на вулиці вийдуть злочинці, відчуваючи безкарність? Наприклад, у Франції, під час підпалів і бунтів у Парижі поліція ловила злочинців на місті злочину, вела до ювенального суду, а той наступного дня їх відпускав. Через 2 роки в Парижі почалися нові бунти.
А от США, розчарувавшись в такій системі, тепер вимушені приймати закони, що полегшують передачу справ неповнолітніх правопорушників до судів для повнолітніх. У штаті Мічиган навіть знижено вік кримінальної відповідальності до 7 років.
НКВД по-європейськи або як діє система ЮЮ
Найголовнішу роль впливу на маси відіграють «незалежні» СМІ. Їх задача полягає в тому, щоб усіляко нагнітати у суспільстві атмосферу нетерпимості, ворожості до соціальної групи «батьки» за допомогою репортажів про насильство у сім'ях. А потім вже на готовий ґрунт видати за необхідність побудувати величезну тоталітарну систему, яка матиме право втручатися в життя кожної сім'ї.
Безперечно, тут і розкручення числа випадків знущання над дітьми. І хіба вже хвилюватиме суспільство той факт, що батьки скоюють проти дітей менше 10% злочинів, а решта 90% - це злочини, скоєні проти дітей іншими однолітками та сторонніми дорослими. Та захищати пропонують саме від батьків.
Інформацію про сім'ю отримати насправді дуже легко. Її вже збирають психологи в школах під виглядом невинного анкетування. На разі – спроби узаконити посади омбудсменів у школах, які заохочуватимуть скарги на вчителів та батьків. Хороший спосіб збору інформації про приватне життя наших громадян, про їх особистість, проблеми і т.ін., чи не правда? А чи чули ви про «паспорти школярів», де вони повинні самостійно зазначити шкідливі звички батьків, визначити, до благополучної чи ні відноситься його сім'я? Що це, як не база даних персонального характеру?
Беручи до уваги закріплений Конституцією України примат міжнародного права по відношенню до національного законодавства, усвідомлюємо згубність ситуації, бо ж Конвенція про права дитини є основою ювенальної юстиції:
- стаття 13 Конвенції наголошує, що дитина може вільно виражати свою думку, яка включає в себе право вільно шукати, збирати та передавати інформацію будь-якого характеру. Батьки ж позбавляються права контролювати цей процес. Це означає, що суспільство позбавляється бар'єру перед потоком бруду і маніпуляцій, якими глобалісти наповнили ЗМІ, Інтернет. Так готується майбутнє стадо рабів НМП – розбещені дебіли;
- стаття 17 прямо зобов'язує батьків забезпечувати повний доступ дитині до національних та міжнародних ЗМІ;
- стаття 15 – свобода асоціацій для дітей. Зрозуміло, ніякі обмеження не встановлено, а батьки не мають права цьому перешкоджати;
- стаття 16 – ніхто не має права втручатися в особисте життя дитини, порушувати недоторканість його житла, переглядати його кореспонденцію і посягати на його честь і репутацію. Тому будь-яке виховання стає неможливим і протизаконним.
Закон може бути розтлумачений як завгодно. Зазвичай – дуже широко і відмінно від нашого світогляду. Ми звикли до логіки традиційних відносин між батьками та дітьми, зміст якої – доброчесність. А європейці звикли до ліберальної ідеології, зміст якої – повна свобода пороку.
Дитину запевнюють в тому, що батьки не головні в сімї. Фактично підривається авторитет батьків. Діти вірять, що «добрі соцпрацівники» йому допоможуть, якщо батьки не дають достатню кількість кишенькових грошей. Після того, як поскаржаться – соцпрацівники запишуть адресу, номера телефонів та місце роботи батьків. Потім задасть купу провокаційних питань і, напише рапорт судді з дитячих питань. Дитина ж прийшла сама!
Такими дітьми дуже легко управляти, бо вони стають безвільними рабами.
Результати роботи ЮЮ в інших країнах
Досвід країн, де працює Ювенальна юстиція, підтверджує, що вона не допомагає зниженню дитячої злочинності та рівня соціальних пороків, а навпаки, збільшує їх показники. У Франції ця система працює півстоліття і ми спостерігаємо там нечувані в історії Євросоюзу молодіжні заворушення, де молодь масово підпалювала автомобілі, будівлі, калічила перехожих. Адже це молодь, яка виховувалася у своїй більшості у соціальних притулках. У цій країні діти скаржаться чиновникам навіть якщо хтось з батьків увійде до кімнати дитини без дозволу, або ж дитину не пускають на дискотеку.
Чого ж можна очікувати в Україні, з огляду на величезний рівень корупції та бідності країни? ЮЮ для наших чиновників – це просто гарна нагода для зловживання своєю владою.
В США знайшлася людина, яка, спостерігаючи функціонування системи ювенальної юстиції, довела її порочну суть, інформуючи американську та світову громадськість. Отож, сенатор Генеральної Асамблеї (парламент) штату Джорджія Ненсі Шефер опублікувала результати свого дослідження у 2007 році. І це коштувало їй посади сенатора.
Ненсі Шефер виявила факти зв'язку діяльності «Служби захисту дітей» з нелегальною торгівлею людей, сексуальною експлуатацією дітей та іншими злочинами.
У березні 2010 року пані Шефер та її чоловіка знайшли застреленими у власному будинку. Офіційна версія – нібито чоловік був хворий на рак, а тому застрелив дружину і застрелився сам, залишивши передсмертну записку. Але розслідування не підтвердило факту хвороби чоловіка.
Свій доклад «Порочний бізнес «Служби захисту дітей» Ненсі Шефер зробила 16 листопада 2007 року. Найголовніше з цього докладу:
- бідні батьки часто стають жертвами і в них забирають дітей, бо в них немає коштів, щоб найняти юристів та боротися з системою.
- система вимагає від батьків відвідувати курси по вихованню, по управлінню гнівом, сеанси терапії і консультування і т.д. Цей процес займає місяці, роки. Система отримує матеріальну вигоду.
- працівники соцслужб часто винні в обмані. Вони приховують факти та докази. Фабрикують звинувачення.
- поділ сімей став бізнесом, бо місцева влада звикла використовувати гроші платників податків для зміцнення своїх постійно зростаючих бюджетів.
- Закон «Про всиновлення та безпеку сім'ї» забезпечує грошові «бонуси» штатам за кожну дитину, віддану під опіку. Наприклад, 4 тис. доларів за кожного всиновленого.
- фінансування продовжується, поки дитина поза домом. Якщо ж дитину кладуть до психлікарні і дають 16 медикаментів на день, кількість отримуваних грошей зростає.
- не існує фінансування для того, щоб об'єднати сім'ю і зберегти цілісність.
- відомі діти, які завагітніли, знаходячись у своїх опікунів, а голова Асоціації прийомних батьків мого виборчого округа був заарештований за сексуальне насильство над дітьми.
- деяким батькам кажуть, щоб вони розлучилися, якщо вони хочуть бачити своїх дітей та внуків.
- батьки оплачують утримання дітей в притулках, але не мають до них доступу.
- Закон «Про права прийомних батьків» не містить норми, яка зобов'язує піклуватися про дитину лише до тих пір, поки дитина не може повернутися додому.
- дідусі і бабусі намагаються отримати опіку над своїми внуками. Але Служба стверджує, що їм це пропонували, а вони відмовилися.
- згідно офіційних даних за 1998 рік діти, розміщені під опіку держави, гинуть у 6 разів частіше, ніж діти в цілому у країні.
- відповідно до висновків Каліфорнійської Малої Комісії Гувера від 2003 року, від 30 до 70 відсотків дітей в каліфорнійських притулках не повинні та знаходитися.
В Ізраїлі щороку більше 2000 людей позбавляються дітей по розпорядженню соцслужб, які набили руку на відбиранні дітей у вихідців з колишнього СРСР.
Ось що каже з цього приводу адвокат однієї сім'ї (вихідці з Росії): «Зараз йде фактичне переслідування сімей з неблагополучним соціальним положенням. Ізраїльське законодавство не розуміє такої цінності, як інтереси сім'ї. Усі рішення приймаються лише на основі рекомендацій, як правило, однієї людини – соцпрацівника. В Араді через відібрану дитину мати покінчила життя самогубством, ледь врятували батька… Немає чітких критеріїв, відповідно до яких повинні виноситися рішення… Дітей вилучають через помилкове трактування поняття «благо дитини». В результаті соцслужб вилучають дітей з нормальних сімей, які просто звернулися за допомогою в тяжкий момент». А тому люди бояться звертатися по допомогу до держави.
Раджу прочитати лист Ольги Смирнової. Жінка зараз проживає в Норвегії. Вона пише про практику руйнування сім'ї Комітетом по захисту прав дітей (Barnevern). Вона зазначила, що громадяни Норвегії дуже добре захищені економічно. І це наводить на думку, що так само і з правами людини. Але вони грубо порушуються ще з дитинства. Наводить масу приводів для позбавлення батьківських прав. Над її сім'єю працівники вказаної структури півроку знущалися лише через те, що у неї сумні очі (а значить депресія), а її дитина постійно не посміхається (а це ознака неблагополуччя).
Горе тому, у кого дитина дуже активна, чи сором'язлива, бо в них не прийнято виділятися із загальної маси.
Ще гірше, якщо сусідка донесе, що дитина у 7 років виносить сміття (примусова праця). Або ж посварилися батьки.
Після того, як хтось доніс на конкретну сім'ю, починається розслідування, збір інформації, виклики на співбесіди, нагляд за дитиною в школі чи садку. Навідуються додому та спостерігають, як виховується дитина, причому без попередження. Не відкрили – вважається опором владі.
Ще є програма Veiledning, відповідно до якої один раз на тиждень соцпрацівник здійснює виховання дитини у неї вдома.
Норвезькі фахівці зазначають, що в притулках діти підлягають насильству, стають депресивними, виростають злочинцями, зловживають алкоголем та наркотиками (в притулках це дозволено). Замкнуте коло, бо чим більше злочинців – тим більше дітей вилучають із сімей. На кожну тисячу дітей заходи задіяні до 23 із них. В середньому близько 400 дітей щороку передаються під опіку держави.
Як Ювенальна юстиція може вплинути на суспільство та державу у разі запровадження її на Україні?
Отже, з огляду на вищевикладене, цілком очевидно, що введення Ювенальної юстиції дестабілізує ситуацію в Україні, чого й треба нашим геополітичним противникам. І це полягатиме в наступному:
1. Органи правопорядку законодавчо втратять можливість впливати на бунтівних неповнолітніх. Це може бути використано у боротьбі за владу, адже під час «помаранчевої революції» наголошувалося, що міліція не повинна «змагатися з дітьми». А якщо це будуть акти вандалізму, аморальна поведінка в громадському місті?
2. Це ґрунт для розквіту етнічної злочинності. Адже в Європі давно відпрацьований механізм скоєння злочинів руками некараних дітей. А якщо мігранти провокуватимуть сутички на ґрунті міжнаціональної різниці? А якщо ключовими фігурами в ювенальній структурі будуть національності, що відбиратимуть «ворожих» дітей?
3. Звісно, втручання служб в приватне життя і відбирання дітей викличе посилення соціальної напруги.
Тим паче, ЮЮ викличе соціальну напругу на релігійній основі. Адже, наприклад, ЮЮ буде провокувати дітей батьків-християн порушувати П’яту заповідь («Чти отца твоего и матерь твою»), а батьків поставлять перед вибором: порушувати заповіді або ж порушувати закон. А якщо батьки почнуть об'єднуватись проти держави, звинувачуючи її у тому, що відбуватиметься?
4. Безперечно, що фактичне стимулювання дитячого свавілля під видом захисту прав дітей призведе до зростання некерованості, девіантної поведінки, до психопатизації. Це, в свою чергу, потягне за собою зростання підліткового алкоголізму, наркоманії, куріння та ін. пагубних звичок. У «ювенальній» Франції діти з 13 років масово призвичаюються до куріння марихуани. До речі, примусове лікування наркозалежних неповнолітніх наркоманів (яке передбачено і ККУ) вступає у протиріччя з принципом ювенальної юстиції щодо пріоритетності прав дитини, який передбачає повагу до його свободи вибору (тут - лікуватися або померти від передозування).
5. Вийшовши з-під контролю батьків, збільшиться кількість дітей, які підпадуть під вплив молодіжної маскультури, яка агресивно нав'язує «безпечний секс» як невід'ємну частину сучасного життя. Як результат – зростання захворювань, що передаються статевим шляхом. Отже, зростатиме безпліддя молоді.
6. Ранній сексуальний досвід та споживання психотропних речовин неминуче призведе до масового зниження інтелекту дітей, а вони в свою чергу – до зростання рівня смертності від нещасних випадків, аварійних ситуацій та іншого.
7. Без сумніву, сексуальний просвіт дітей у садках і школах батьки вже не зупинять написанням заяви. Адже тоді батьки не будуть розглядатися замовниками освітніх послуг, вони стануть злочинцями, бо ж права дитини стануть пріоритетними (тут - право на інформацію).
В країнах Заходу батьків, які намагаються протидіяти розбещенню дітей під виглядом просвіту, лишають батьківських прав. Наприклад, батьки німецької школярки Меліси Бусекрос не пускали її на уроки, на яких дітям демонстрували на уроках «здорового образу життя» відеозаписи зі статевими актами. Дівчинку вилучили із сім'ї, а коли вона в стані відчаю намагалася покінчити життя самогубством, її помістили в психлікарню.
8. Зверніть увагу, що секс просвіт – це дуже ефективний засіб впровадження в дитячу свідомість установки на «безпечний секс» та малодітну сім'ю. В усьому світі цим займаються організації з планування сім'ї, мета яких – зменшення народжуваності. Отже, про покращення демографічної ситуації забудьте.
9. Різко зросте статистика дитячої психопатології, бо ж загроза розставання з батьками викличе зростання тривоги та страхів.
10. Для нормальних людей відбирання дітей – страшна трагедія. З огляду досвіду західних країн з ЮЮ неможливо боротися, а тому у людей виникатимуть стійкі депресії, психози, самогубства, алкоголізм, наркоманія і т.д. Звісно, люди масово відмовлятимуться від народження дітей, з чим і пов'язана погана демографічна ситуація Заходу.
Тепер ви знаєте, що насправді всі проекти в області ювенальної юстиції є зразками західної моделі правової системи і несуть лише негативні наслідки для суспільства та держави, оскільки ведуть до зміни системи цінностей, негативно впливають на демографічні показники та протирічать традиційним сімейним та моральним цінностям.
Наостанок хочу нагадати слова Едмунда Берка: «Єдине, що необхідно для тріумфу зла, це щоб хороші люди нічого не робили». Закликаю вас не бути байдужими до своєї країни, до людей, що вас оточують та до чужого горя. Пам'ятайте, якщо ми не зупинимо ювенальну юстицію, то вона, захищена міжнародними стандартами, Деклараціями ЄС та ПАСЄ, погубить Україну.
Вот переведенная цитата на русском из вышеназванных материалов http://www.privivok.net.ua/node/613 :
"Поводы для изъятия детей из семьи На сегодняшний день изъять ребенка (детей) у родителей при условии действия ЮЮ можно при следующих обстоятельствах:
- Непосещение детской молочной кухни; - Ребенку не были своевременно сделаны прививки; - Жилье в аварийном состоянии; - Квартира требует ремонта; - Квартира ремонтируется; - Наличие в доме домашних животных; - Аморальное поведение (находиться в нижнем белье в присутствии ребенка); - Несвоевременное прохождение врачей в детской поликлинике; - На полу разбросаны детские игрушки и мусор; - Отсутствие в достаточном количестве детских игрушек; - Ребенок играет с другими предметами вместо игрушек; - Ребенок выполняет домашнюю работу, как-то: мытье посуды, выметания пола, вынос мусора; - Ребенок находится на кухне вместе с матерью во время приготовления пищи; - Ребенок часто и громко кричит и плачет; - В холодильнике есть не весь ассортимент необходимых ребенку продуктов; - Жалобы соседей на жестокое обращение с ребенком, в том числе, анонимные; - В однокомнатной квартире воспитываются двое ризнополих детей; - Совокупный доход семьи недостаточен для создания «полноценных условий жизни» ребенка; - Вы мешаете индивидуальном развитии ребенка.
Результаты работы ЮЮ в других странах Опыт стран, где работает Ювенальная юстиция, подтверждает, что она не помогает снижению детской преступности и уровня социальных пороков, а наоборот, увеличивает их показатели. Во Франции эта система работает полвека и мы наблюдаем там неслыханные в истории Евросоюза молодежные беспорядки, где молодежь массово поджигала автомобили, здания, калечила прохожих. Ведь это молодежь, которая воспитывалась в своем большинстве в социальных приютах. В этой стране дети жалуются чиновникам даже если кто из родителей войдет в комнату ребенка без разрешения, или же ребенка не пускают на дискотеку.
Чего же можно ожидать в Украине, учитывая огромный уровень коррупции и бедности страны? ЮЮ для наших чиновников - это просто хорошая возможность для злоупотребления своей властью.
В США нашелся человек, который, наблюдая функционирование системы ювенальной юстиции, довела ее порочную суть, информируя американскую и мировую общественность. Так, сенатор Генеральной Ассамблеи (парламент) штата Джорджия Нэнси Шефер опубликовала результаты своего исследования в 2007 году. И это стоило ей должности сенатора.
Нэнси Шефер выявила факты связи деятельности «Службы защиты детей» с нелегальной торговлей людей, сексуальной эксплуатацией детей и другими преступлениями.
В марте 2010 года госпожа Шефер и ее мужа нашли застреленными в собственном доме. Официальная версия - якобы человек был болен раком, а потому застрелил жену и застрелился сам, оставив предсмертную записку. Но расследование не подтвердило факта болезни мужа.
Свой доклад «Порочная бизнес «Службы защиты детей» Нэнси Шефер сделала 16 ноября 2007. Самое главное из этого доклада:
- Бедные родители часто становятся жертвами и у них забирают детей, у них нет средств, чтобы нанять юристов и бороться с системой.
- Система требует от родителей посещать курсы по воспитанию, по управлению гневом, сеансы терапии и консультирования и т.д. Этот процесс занимает месяцы, годы. Система получает материальную выгоду.
- Работники соцслужб часто виновны в обмане. Они скрывают факты и доказательства. Фабрикуют обвинения.
- Разделение семей стал бизнесом, поскольку местная власть привыкла использовать деньги налогоплательщиков для укрепления своих постоянно растущих бюджетов.
- Закон «Об усыновлении и безопасность семьи» обеспечивает денежные «бонусы» штатам за каждого ребенка, отданную под опеку. Например, 4 тыс. долларов за каждого усыновленного.
- Финансирование продолжается, пока ребенок вне дома. Если же ребенка кладут в психиатрическую больницу и дают 16 медикаментов в день, количество получаемых денег возрастает.
- Не существует финансирования для того, чтобы объединить семью и сохранить целостность.
- Известные дети, которые забеременели, находясь в своих опекунов, а председатель Ассоциации приемных родителей моего избирательного округа был арестован за сексуальное насилие над детьми.
- Некоторым родителям говорят, чтобы они расстались, если они хотят видеть своих детей и внуков.
- Родители оплачивают содержание детей в приютах, но не имеют к ним доступа.
- Закон «О правах приемных родителей» не содержит нормы, обязывающей заботиться о ребенке лишь до тех пор, пока ребенок не может вернуться домой.
- Дедушки и бабушки пытаются получить опеку над своими внуками. Но Служба утверждает, что им это предлагали, а они отказались.
- Согласно официальным данным за 1998 год дети, размещенные под опеку государства, погибают в 6 раз чаще, чем дети в целом в стране.
- Согласно выводам Калифорнийской Малой Комиссии Гувера от 2003 года, от 30 до 70 процентов детей в калифорнийских приютах не должны и находиться.
Советую прочитать письмо Ольги Смирновой. Женщина сейчас проживает в Норвегии. Она пишет о практике разрушения семьи Комитетом по защите прав детей (Barnevern). Она отметила, что граждане Норвегии очень хорошо защищены экономически. И это наводит на мысль, что так же и с правами человека. Но они грубо нарушаются еще с детства. Приводит массу поводов для лишения родительских прав. Над ее семьей работники указанной структуры полгода издевались только потому, что у нее грустные глаза (а значит депрессия), а ее ребенок постоянно не улыбается (а это признак неблагополучия).
Еще хуже, если соседка донесет, что ребенок в 7 лет выносит мусор (принудительный труд). Или же поссорились родители.
После того, как кто донес на конкретную семью, начинается расследование, сбор информации, вызовы на собеседования, надзор за ребенком в школе или садике. Наведываются домой и наблюдают, как воспитывается ребенок, причем без предупреждения. Не открыли - считается сопротивлением властям.
Еще есть программа Veiledning, согласно которой раз в неделю соцработник осуществляет воспитание ребенка у нее дома.
Норвежские специалисты отмечают, что в приютах дети подлежат насилию, становятся депрессивными, вырастают преступниками, злоупотребляющих алкоголем и наркотиками (в приютах это разрешено). Замкнутый круг, ибо чем больше преступников - тем больше детей изымают из семей. На каждую тысячу детей мероприятия задействованы до 23 из них. В среднем около 400 детей ежегодно передаются под опеку государства.
Как Ювенальная юстиция может повлиять на общество и государство в случае внедрения ее на Украину?
Следовательно, учитывая вышеизложенное, вполне очевидно, что введение ювенальной юстиции дестабилизирует ситуацию в Украине, чего и надо нашим геополитическим противникам. И это будет заключаться в следующем:
1. Органы правопорядка законодательно потеряют возможность влиять на мятежных несовершеннолетних. Это может быть использовано в борьбе за власть, ведь во время «оранжевой революции» подчеркивалось, что милиция не должна «бороться с детьми». А если это будут акты вандализма, аморальное поведение в общественном месте?
2. Это почва для расцвета этнической преступности. Ведь в Европе давно отработан механизм совершения преступлений руками вины детей. А если мигранты провоцировать столкновения на почве межнациональной разницы? А если ключевыми фигурами в ювенальной структуре будут национальности, отбирать «вражеских» детей?
3. Конечно, вмешательство служб в частную жизнь и отбор детей вызовет усиление социального напряжения.
Тем более, ЮЮ вызовет социальное напряжение на религиозной основе. Ведь, например, ЮЮ будет провоцировать детей родителей-христиан нарушать Пятая заповедь («Чты отца твоего и матерь твою»), а родителей поставят перед выбором: нарушать заповеди или нарушать закон. А если родители начнут объединяться против государства, обвиняя ее в том, что будет происходить?
4. Бесспорно, что фактическое стимулирование детского произвола под видом защиты прав детей приведет к росту неуправляемости, девиантного поведения, к психопатизации. Это, в свою очередь, повлечет за собой рост подросткового алкоголизма, наркомании, курения и др. пагубных привычек. В «ювенальной» Франции дети с 13 лет массово привыкают к курению марихуаны. Кстати, принудительное лечение наркозависимых несовершеннолетних наркоманов (которое предусмотрено и ККУ) вступает в противоречие с принципом ювенальной юстиции относительно приоритетности прав ребенка, который предполагает уважение к его свободе выбора (здесь - лечиться или умереть от передозировки).
5. Выйдя из-под контроля родителей, увеличится количество детей, которые подпадут под влияние молодежной масскультуры, которая агрессивно навязывает «безопасный секс» как неотъемлемую часть современной жизни. Как результат - рост заболеваний, передающихся половым путем. Следовательно, будет расти бесплодия молодежи.
6. Ранний сексуальный опыт и потребления психотропных веществ неизбежно приведет к массовому снижению интеллекта детей, а они в свою очередь - к росту уровня смертности от несчастных случаев, аварийных ситуаций и прочего.
7. Без сомнения, сексуальный просвет детей в садиках и школах родители уже не остановят написанием заявления. Ведь тогда родители не будут рассматриваться заказчиками образовательных услуг, они станут преступниками, так как права ребенка станут приоритетными (здесь - право на информацию).
В странах Запада родителей, которые пытаются противодействовать развращению детей под видом просвета, оставляют родительских прав. Например, родители немецкой школьницы Мелиссы Бусекрос не пускали ее на уроки, на которых детям демонстрировали на уроках «здорового образа жизни» видеозаписи с половыми актами. Девочку изъяли из семьи, а когда она в состоянии отчаяния пыталась покончить жизнь самоубийством, ее поместили в психушку.
8. Обратите внимание, что секс просвет - это очень эффективное средство внедрения в детское сознание установки на «безопасный секс» и малодетную семью. Во всем мире этим занимаются организации по планированию семьи, цель которых - уменьшение рождаемости. Итак, об улучшении демографической ситуации забудьте.
9. Резко возрастет статистика детской психопатологии, так как угроза расставания с родителями вызовет рост тревоги и страхов.
10. Для нормальных людей отбора детей - страшная трагедия. Учитывая опыт западных стран с ЮЮ невозможно бороться, а потому у людей будут возникать устойчивые депрессии, психозы, самоубийства, алкоголизм, наркомания и т.д. Конечно, люди массово отказываться от рождения детей, с чем и связана плохая демографическая ситуация Запада.
Теперь вы знаете, что в действительности все проекты в области ювенальной юстиции являются образцами западной модели правовой системы и несут лишь негативные последствия для общества и государства, поскольку ведут к изменению системы ценностей, негативно влияют на демографические показатели и противоречат традиционным семейным и нравственным ценностям.
Напоследок хочу напомнить слова Эдмунда Берка: «Единственное, что необходимо для триумфа зла, это чтобы хорошие люди ничего не делали». Призываю вас не быть безразличными к своей стране, к людям, что вас окружают и к чужому горю. Помните, если мы не остановим ювенальной юстиции, то она, защищена международным стандартам, Декларациями ЕС и ПАСЕ, погубит Украину.
Елена Поперечная"
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Четверг, 30.12.2010, 16:10
Законодатели определили список родительских обязанностей. В их числе - быть состоятельными
Пакет изменений в семейное законодательство, дающий государству существенно больше прав вмешиваться в отношения между детьми и родителями — называемый в народе ювенальной юстицией — внедряется медленно, со скандалами, но неуклонно. Очередной этап процесса происходит в пятницу: в Госдуме обсуждают законопроект о внесении поправки в Семейный кодекс. Общественники, успевшие ознакомиться с текстом поправки, уже встревожены: судя по всему, нововведение подводит правовую базу под отбор детей у родителей из бедных семей просто так - «за бедность».
Суть поправки, номер законопроекта которой 304472-5, проста. К пункту 1 ст. 80 п. 1 Семейного Кодекса РФ: «Родители обязаны содержать своих несовершеннолетних детей. Порядок и форма предоставления содержания несовершеннолетним детям определяются родителями самостоятельно». добавляется: «Содержание ребенка включает расходы, направленные на удовлетворение его физических, интеллектуальных, психических, духовных и нравственных потребностей, в том числе расходы на питание, одежду, обувь, другие предметы первой необходимости (средства ухода, санитарии и гигиены, предметы мягкого инвентаря, хозяйственного обихода и т.д.), обеспечение прав ребенка на жилье, образование, медицинское обслуживание, отдых и оздоровление и т.д.»
Сама по себе, возможно, эта поправка выглядит не страшно — однако рассматривать российские законодательные новеллы стоит в связке с правоприменительной практикой. А практика такова: уже сотни детей в России за последние годы разлучены с родителями после визита к ним на дом комиссий из органов опеки, которые установили, что среда обитания ребенка не соответствует принятым стандартам. Вернуть детей после такой формулировки удается не всем и не сразу.
«Они пришли и начали осмотр с холодильника, - рассказывает Юлия С., мать младшей школьницы, пережившая недавно такую ситуацию и пока не сумевшая полностью оправдаться перед опекой. - Заявили, что холодильник пустой. Как будто я ребенка морю голодом! На самом деле, мы просто питаемся свежими продуктами, запасов не делаем, поэтому холодильник полупустой».
Аналогичный подход при желании можно применить и к оборудованию детской комнаты/уголка (известны случаи, когда детей забирали в приют из квартиры, где шел ремонт и поэтому был явный беспорядок — так случилось с московской семьей Кузнецовых). Если речь идет о совсем маленьких детях, то часто практикуемый родителями совместный сон с ребенком тоже может стать «фактором риска»: как это у ребенка нет кроватки?
Наконец, даже из чистого и опрятного жилья, от добрых и любящих родителей детей иногда отбирают — просто «по бедности». Так заявили представители опеки города Суздаля семье Пчелинцевых, которая жила впятером в одной комнате. Родители стояли в очереди на улучшение жилищных условий, многодетность по закону также дает некоторые преимущества — но органы опеки сочли более разумным отобрать у Пчелинцевых сразу троих (!) детей. Сами супруги - известные в городе активисты, не раз проводившие акции протеста, заявили, что детей у них забрали, чтобы сделать «спокойнее».
«Закон не предусматривает каких-либо специальных условий для возникновения обязанности по содержанию (например, наличие у родителей необходимых средств, трудоспособность и дееспособность родителей и др.)… – комментирует поправку президент Центра «Гражданская позиция», эксперт по вопросам защиты прав человека, Рэм Латыпов, - Иными словами, на законодательном уровне создаются правовые основания для лишения детей права жить со своими родителями в связи с бедностью последних. Причем вне зависимости от причины бедности: являются ли родители безработными, попали ли в трудную жизненную ситуацию или лишены возможности работать в силу состояния здоровья (тяжелое заболевание, инвалидность).
Фактически, это дискриминационный законопроект, направленный в первую очередь против малоимущих семей, которым вместо поддержки и помощи предлагаются новые санкции за «неисполнение обязанности по содержанию ребенка». Применение закона приведет к тому, что родителей будут лишать детей только за то, что они бедные и не могут купить ребенку апельсинов, т.е. на языке чиновников «уклоняются от выполнения обязанностей родителей…».
Таким образом органы опеки могут решать для себя сразу несколько проблем. Во-первых, стоит ожидать, что число обращений родителей за материальной помощью, субсидиями и т.п. по причины низкого достатка резко снизится. В самом деле, признание семьи малоимущей — это прямой путь к постоянным изматывающим инспекциям опеки. Во-вторых, на каждого ребенка, помещенного в детдом, государство выделяет в разных регионах от нескольких тысяч до миллиона рублей в год. То есть объем денежного потока, проходящего по линии детских домов, увеличивается с каждым помещенным туда ребенком. Наконец, у чиновников нижнего и среднего звена — которых не отнесешь к категории неприкосновенных — появляется прекрасный аргумент против всевозможных общественных активистов. Каждого, кто громко кричит и, тем более, организует что-то не нравящееся властям, может ждать участь Пчелинцевых, которые детей смогли вернуть, но лишь после многих недель публичной кампании и нескольких месяцев судебных разбирательств.
Обеспокоенные активисты семейных объединений провели в пятницу пикет около Государственной думы. В акции участвовали несколько десятков мам с детьми, которые требовали немедленной отмены вносимых в Семейный кодекс поправок и разворота госполитики от «ювенальной юстиции» в сторону поддержки семьи.
Напомним, что активная фаза внедрения «ювенальной юстиции» в России началась в 2009 году. Тогда на государственном уровне впервые заговорили о необходимости введения пакета законодательных актов и поправок. Помимо собственно ювенальной юстиции, то есть особого судопроизводства по делам несовершеннолетних правонарушителей, государство планирует расширить пределы полномочий органов опеки и попечительства до «европейских» стандартов. Европейские же стандарты подразумевают возможность без постановления суда изъять ребенка из семьи — далее родитель может вернуть его лишь выиграв судебную тяжбу.
Интересно, что в Европе также хватает эксцессов, связанных с произволом или ошибками органов опеки. Так, сразу несколько случаев произошло в 2009-2010 годах в Финляндии. Самым громким стал случай 8-летнего Антона Салонена, которого отец, гражданин Финляндии, отнимал у матери-россиянки, при помощи почти детективных методов. Мальчика, которого Римма Салонен перевезла в Россию, отец вывез из страны в багажнике дипломатического автомобиля.
Известны и другие случаи, когда дети россиянок, живущие в Финляндии, отнимались органами опеки. Факторами риска финская ювенальная юстиция считает такие вещи, как православное вероисповедание (соблюдение постов), обучение русскому языку как родному, желание после обучения в школе перебраться в Россию.
Возмущаясь этими и подобными случаями, российские чиновники, тем не менее, насаждают подобную систему и в РФ. При этом законодательных новелл даже не требуется: руководствуясь едва ли не устными инструкциями и слухами о «будущей государственной политике», органы опеки значительно усилили давление на «нестандартные» семьи. Например, на тех родителей, которые приняли решение рожать дома, на тех, кто спит не на кроватях, а по-восточному — на циновках на уровне пола.
Одним из самых скандальных с точки зрения «ювеналки» регионов стала Пермь — там было несколько сообщений о том, что чиновники из органов опеки и попечительства пытаются организовать плановое выявление неблагополучных семей. При этом для такого мониторинга предлагалось привлекать студентов, заработок которых зависел бы от количества выявленных неблагополучных семей. По счастью, из-за возникшего скандала инициатива была дезавуирована.
Скандалы и сейчас являются единственным действенным средством против подобных инициатив. На каждый из митингов против внедрения ювенальной юстиции собираются все больше людей. Этому способствуют и явно неумные действия чиновников на местах — так, атака опеки на семью священника, «виновного» лишь в том, что к собственным 5 детям усыновил столько же приемных, не может не вызвать возмущения. Подчас — если одновременно посмотреть на все инициативы государства за последние месяцы - складывается впечатление, что власти России делают всё, чтобы переполнить чашу терпения общества и дождаться неуправляемого социального взрыва по египетскому образцу". http://svpressa.ru/society/article/38844/
Кто будет спорить, что детей нужно хорошо кормить, следить за чистотой во всем быту, что касается детей? Кто будет спорить, что детей нужно выучить, поставить на ноги? Никто не будет спорить. Нормальные люди понимают, что детям нужна забота, родительская любовь - дети в такой атмосфере растут гармоничными личностями. Насилием и жестокостью можно только психопатов вырастить. Но ювенальная юстиция только на поверхности про очевидные для нормальных людей вещи. То, как это все подается, говорит совершенно о других задачах ювенальной юстиции. В этом вся хитрозадость.
По порядку. Если вводится контроль в виде соответствующих проверяющих органов, ювенальных судов, то необходимы четкие инструкции, расписывающие, что должно быть, а чего не должно быть в отношении детей, ОСНОВАННЫЕ НА НАУЧНЫХ ДАННЫХ.
Вся загвоздка в том, что инструкций, основанных на научной практике (то есть на том, что проверено, испытано и давно известно), - НЕТ!!!
Вот, например, по детскому питанию. Для проверки необходим четкий список необходимейшего питания растущему организму. Этот четкий список должен быть подтвержден врачами. Это ооочень большая инфомация по объему, потому что вариантов питания и диет несметное количество! НЕТ ЭТОГО! Вместо вполне понятных разумных требований предлагается ПРОИЗВОЛ!!! ПРОИЗВОЛ основанный на субъективных представлениях какого-то человека, совершенно далекого от медицины, всяческих диет, в частности для подрастающего организма!!!
Дальше по обстановке в доме. Тоже должнен быть регламент, основанный на научной необходимости. Это тоже все очень сложно. Если уж начать придираться к комфортности, безопасности проживания, то надо просто запрещать сегодня строить современные многоэтажные дома - ну не вписываются они в комфорт, экологичность, безопасность для детей! И давать семьям с детьми дома из экологических материалов, тщательно продуманных и перестрахованных от пожаров, от воздействия всячеких неблагоприятных факторов.
Обучение детей. Что должно обеспечивать обучение? Какая главная цель? Ребенок должен нормально адаптироваться в обществе - это первое, второе - он должен раскрыть свои природные задатки и реализоваться, чтобы и ему самому это приносило удовлетворение, и окружающим тоже было полезным. Отвечает этим целям современное образование? НЕТ. Образование сейчас только для корочек, плодит маргиналов. Ничего оно не раскрывает в человеке, а только подавляет индивидуальность. И никуда эта нераскрытая, невостребованная индивидуальность примнеться нормально не может. Все через задницу. И переучиваются, ищут себя долго.
ЧТО требовать собрались, господа?
А требовать эти господа собрались вовсе не лучшей доли для детей. Во-первых, рейды, основанные на произволе, наводят панику и страх. Неопределенность хуже всего. Если человек четко знает, что конкретно должно быть, то и конкретно это он будет стараться выполнить. А тут неизвестно, что нужно делать, чтобы ребенка не забрали. Ремонт, может, никогда не делать? Чтобы не дайбожи во время ремонта не нагрянули? Или иметь уж сразу две квартиры? Сколько чего должно быть в питании? (холодильник, к стати, не показатель) Показатель - это физический, медицинский анализ состояния ребенка. Холодильник проверяют! Ну клоуны!. Терпеть не могу вот таких клоунов. (да и вообще терпеть их не могу)
Так вот, по уму медицинский осмотр тоже должен быть регламентирован: с планом периодических проверок. Он должен быть для всех, без разбору, не превращаясь в спонтанное средство давления на неугодных родителей.
Вот этого ума нигде нету! Не нужно счастливое детство господам ювенальщикам. Им нужен наш страх. Страх в чем-то отличаться от стада, потому что субъективному умишку какой-то тетки из ювенальных органов, которая с напыщенным видом заявится в дом, может показаться, что, наверное, это такая патология. Надо изымать детей.
Им нужен страх, подавляющий волю. Это форма закабаления, манипуляции людьми. Вся ювеналка им нужна только для укрепления своей власти.
Если бы им нужно было бы улучшить жизнь детей, а не запугивать родителей, то нынешние детские дома, интернаты являлись бы государственным образцом материальной заботы о детях. Родители, испытывающие материальные сложности ввиду каких-либо причин, в большинстве своем согласились бы на временное пребывание своих детей в учреждениях, в которых временную опеку над ребенком берет государство и при этом действительно обеспечивает самый образцовый уровень материальной заботы.
В государстве, в котором экономическая разруха, глубокие социальные проблемы, порожденные варварской политикой коррумпированной преступности, нельзя требовать от конкретных двух человек - родителей - обеспечения материальных условий, как будто семья живет в благополучном государстве. Фактически в России ювенальщики требуют с родителей материальный уровень, превышающий общегосударственный уровень материального обеспечения.
Невозможно требовать от людей более высоких показателей, чем общегосударственный уровень материальногго обеспечения.
Необходимо, прежде чем что-то требовать, еще и сделать ОБРАЗЦОМ материальное обеспечение детей в детских домах. Если в государстве кризис, то и уровень обеспечения в детдомах, понятно, снизится. Соответственно снизится планка и для семей. Тогда все разумно.
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Четверг, 16.06.2016, 07:45
Нда... У меня была похожая ситуация года три назад. Умные тети из гороно и холодильник проверяли, и дочек расспрашивали, не утруждают ли их работой по дому... Как вспомню, так вздрогну.... На полном серьезе жить учили: рекомендовали найти работу в пяти минутах от дома, чтобы работать с девяти и до обеда (поскольку детей надо в школу отвести за ручку, за ручку же привести, и потом сидеть с ними дома), и чтоб с зарплатой не менее 30 тысяч, иначе, говорят, мы вынуждены будем признать, что вы не в состоянии "воспитывать детей надлежащим образом" со всеми исходящими последствиями. Ничем оно не закончилось, слава богу, нашлись и в гороно адекватные люди, но было реально страшно. Удачи :)
Вот такие эксперименты в других регионах, не в Московской области, очень быстро вызовут социальный взрыв, потому что во-первых, очень большая разница в уровнях жизни, во-вторых, люди совсем не те. Пока, по крайней мере в Кемеровской я не слышала про скандалы с бредовой, позорной ювеналкой.
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Суббота, 23.04.2011, 19:00
Ну и где защита прав детей?! когда ДОПРАШИВАЮТ без присутствия законных представителей ребенка?! Это ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫЕ органы?? Фактически, "правоохранительные" органы нанесли семье серьезный моральный ущерб, судя по обстоятельствам, на него и было расcчитано.
"Полицейские забрали ребенка у няни, после чего провели опрос Ивана. Согласно протоколу опроса, пишет издание, шестилетний Иван начал разговор с полицейскими словами: "По существу заданных мне вопросов могу пояснить следующее".
Ребенок пояснил, что каждый вторник ходит с папой на Триумфальную площадь. "Мой папа вместе с другими людьми громко кричит, держит длинную повязку из ткани и разбрасывает бумажки про правду, а что именно, я не знаю",— рассказал полицейским Иван Аксенов.
Оппозиционеры возмущены "допросом шестилетнего мальчика". Отец Ивана считает, что таким образом власти пытаются надавить на него и его товарищей, заставив отказаться от протестных акций.
С.Аксенов считает, что полиция намеренно смещает акценты. "Они заявляют, что просто увидели одинокого ребенка и хотели найти его родителей. Но я находился с сыном в одном ОВД, и полицейские прекрасно это знали" - утверждает активист "ДР". По словам оппозиционера, сотрудник департамента по борьбе с экстремизмом прямо заявил ему, что сын задержан из-за протестной деятельности отца. "Когда я требовал показать мне ребенка, меня просто закинули в обезьянник",— уверяет С.Аксенов.
В полиции отрицают, что задержали ребенка. Согласно формулировке представителей МВД, мальчика доставили в отделение, потому что "заметили его поздно вечером без присмотра совершеннолетних лиц".
На скандал уже отреагировали чиновники, отвечающие за права детей. Уполномоченный при президенте РФ по правам ребенка Павел Астахов подчеркнул в интервью корреспонденту издания, что опросы несовершеннолетних допустимы лишь в присутствии педагога и законных представителей ребенка. "Допрос шестилетнего ребенка — невероятная ситуация, в нее даже верится с трудом,— заявил П.Астахов.— Если этот факт подтвердится, то таким сотрудникам не место в органах внутренних дел".
Дата: Понедельник, 07.11.2011, 16:23 | Сообщение # 12
Группа: Обереги
Сообщений: 282
Статус: Отсутствует
У меня сложилось мнение, что в ювенальной юстиции самое коварное, циничное это не стремление защитить детей, а 1. контекст социально-культурно-экономической ситуации, в которой пытаются защитить детей, 2. способы установления нарушения прав детей. Первый пункт выглядит в реальности так: нам все равно на экономические, культурные, социальные проблемы, которые сложились в государстве, вы при этом всем просто обязаны, не знаем как, преодолеть вот этот весь геморрой и выдать детям счастливое детство. За счет вашей любви к детям мы будем затыкать прорехи государства, с которыми сами не можем, не хотим и не будем справляться. Второй пункт в реальности выглядит как давление и способ выпить крови у не понятных, не угодных или у тех, кто вызывает зависть своим счастливым лицом, для этого достаточно завистливых, желчных наговоров, достаточно вломиться в квартиру, конкретно в холодильник, который в любое время просто обязан содержать чье-то там меню.
С виду Астахов приятный человек, сомневаюсь, что он хочет кому-то зла.
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Четверг, 16.06.2016, 07:44
Ир, рекомендую для начала хорошо изучить то, о чём рассказываешь. И тебе станет ясно, кто такой Астахов и что такое вообще ювеналка, особенно на просторах бывшего СССР. Хотя я допускаю, что фамилию спутал. Но... Ювеналка в реалиях бывшего СССР - это рай для чинушей. Ведь сейчас на каждого детдомовского ребенка выделяют огромные деньги, на которые весьма небедно могут жить чиновники всяческих социальных служб! И живут. Этой своры навалом везде. И ювеналка для них - просто золотой дождь: чем больше детей "на попечении у государства" - тем больше денег выделяется. А их всяческими способами оприходовывают. Иначе не объяснить в первую очередь самому себе - зачем с таким насилием и мракобесием забирают и пытаются забрать детей из семей по всему миру. Но дерибан - это только одна из причин. Ювеналкой уничтожается также вообще конкретная страна. Надо изучить суть ювеналки, чтобы это видеть. Вот такие реалии.
Дата: Понедельник, 14.11.2011, 15:12 | Сообщение # 14
Группа: Обереги
Сообщений: 282
Статус: Отсутствует
Я не защищаю ювеналку, так как в целом, учитывая все обстоятельства ее внедрения, это именно то, о чем ты говоришь.
Сейчас была программа на канале "ц" http://www.tvc.ru/bcastAr....b2c8a19http://www.tvc.ru/bcastAr....b2c8a19 Не могу пока найти видео. Они на общественном собрании видите ли решили, что доставка ребенка без законных представителей и его допрос - это изъятие из опасного места и выяснение, где его родители и чем они занимаются. Мать отказалась от подписи того, что они записали со слов ребенка. Фууу! Это дурно воняет. Им известно было, где конкретно отец и чем он занимается. Ребенок был с няней, которой более 14 лет. Все это фальшиво и отвратительно.
Представьте, что в опасной зоне оказался ребенок какого-то другого родителя (вместе с 16-ти летней няней), не имеющего никакого отношения к акции протеста. Его забирают без няни в отделение и расспрашивают про родителей. Как на это отреагируют его законные представители? Они будут в шоке от превышения должностных полномочий! Такого, не имеющего отношение к происходящему, ребенка с няней просто в другом случае попросили бы покинуть опасное место, расспросив на месте про то, где родители.
Представьте группу детей, находящихся вместе с подростками, старше 14-ти лет, около опасного места. Их бы тоже отправили оттуда без доставки в отделение для расспросов. Было бы абсурдом, если бы из этой группы доставили в отделение не подростков, а только детей до 7 лет для расспросов о законных представителях.
Было бы все понятно с этим конкретным случаем, если бы сына митингующего отца отправили с няней подальше с места событий и объяснили, что здесь им нельзя находиться, и если еще раз увидят, то будет по этому более жесткий разговор с его законными представителями, а по случаю присутствия ребенка рядом с акцией протеста будет выяснение у законных представителей, почему так произошло.
p.s. Государственная машина глупеет, это очень опасно для судьбы механизма. Буквально до первого кризиса в России начнется аналог "Захвата Уолл-стрит", но, как бывает у нас, если выйдут, то будет уже не так мирно.
Сообщение отредактировал Ирина_Вертышева - Вторник, 15.11.2011, 08:02
"В Приморском крае судьбу двухлетнего мальчика пытаются решить приставы, органы опеки и родители. 09.12.2011, 10:34
Все они ждали ответа Верховного суда. Кому отдадут ребенка — опекунам, которые воспитывают его, или матери, которая бросила сына и была лишена родительских прав? Как выяснил корреспондент НТВ Сергей Анцигин, вердикт шокировал всех.
Маленького Мишу бездетные супруги Трущилины считают подарком судьбы. Ребенка они приютили полтора года назад, когда узнали, что его бросила родная мать. Семимесячного кроху сотрудники милиции нашли среди пьяных людей в чужой квартире и отвезли в больницу.
Галина Усталу, ведущий инспектор территориального отдела опеки и попечительства по Шкотовскому району Приморского края: «Не имел свидетельства о рождении, не имел прививок, положенных в этом возрасте, никогда не наблюдался у врача-педиатра. Органами опеки и попечительства малыш был определен в семью опекуна».
Нерадивую мать, безработную и пристрастившуюся к алкоголю, лишили родительских прав. Совсем скоро ребенок обрел новую семью.
Екатерина Трущилина: «Я не знаю, у какой женщины не дрогнет сердце! Сейчас у меня мороз по коже, потому что ребенок привык, мне уже трудно было его отпустить».
У ребенка врачи обнаружили туберкулез. На лечение малыша опекуны не жалели ни времени, ни денег. Мальчик постепенно пошел на поправку. Екатерина и Михаил уже оформили документы на усыновление, но в это же время биологическая мать неожиданно подала гражданский иск. Она убеждала суд, что признала свою ошибку и изменила образ жизни. Дело в итоге она выиграла, восстановленной в правах матери ребенка обязали вернуть.
Галина Лепёхина, начальник отдела судебных приставов по Шкотовскомсу району Приморского края: «„Мамой и папой он называл именно опекунов. То есть эту женщину как маму он не воспринимает. Поэтому было предложено взыскателю повстречаться с ребенком, чтобы он как-то осознал, что мама у него именно взыскатель“.
В день съемок, когда матери предложили в очередной раз увидеться с Мишей, она вдруг от встречи отказалась. По телефону сообщила, что дома ее нет, на работе аврал. Проверить информацию приставы решили у соседей. В этот момент к узаконенной матери пришел гость. Дверь открыла заспанная Людмила».
Пристав: «Вы сказали, что вы на работе. Я должна исполнить сегодня решение суда. Вы взыскатель. И сами же себе препятствуете».
Взыскатель тем временем лихорадочно придумывала оправдание, мол, только что вызвали на разгрузку парохода и теперь надо мчаться в порт за полторы сотни километров, причем на пассажирском автобусе. Оправдываясь, Людмила второпях наводила в квартире порядок. В спешке позабыла потушить сигарету в ванной, заправить несвежую постель без матраса, гору грязной посуды на кухне хозяйка и вовсе проигнорировала.
Людмила твердо настаивала, что на путь исправления она встала окончательно и бесповоротно. О спиртном теперь не может быть и речи, своего ребенка за время разлуки она полюбила без памяти, а к приезду сына она подготовилась основательно.
Людмила Бабита: «Раньше да, пила, сейчас нет. Ну просто мне было немножко тяжело. Это моя половинка сердца, понимаете? Я купила ему одежду еще тогда… Но уже, наверное, он вырос…»
Между тем в семье опекунов в чудесное исправление Людмилы попросту не верят. Опытные юристы изучили все документы, представленные родной матерью в суде. Справки с места работы и вовсе вызвали подозрения. Их выписал предприниматель и по совместительству сожитель Людмилы Бабиты. В сведениях о заработной плате — полная неразбериха.
Михаил Трущилин: «В одной справке за май 2010 года заявлено 10 тысяч рублей, в другой — 8700. За сентябрь была указана заработная плата уже 4,5 тысячи».
На встречу с ребенком Людмила все же приехала. Имени малознакомой женщины Миша так и не вспомнил и общаться с ней не захотел. От бросившей пить Людмилы исходил резкий запах спиртного. Мать ретировалась и сообщила уже по телефону, что завтра сама принесет справку от нарколога.
Решение суда первой инстанции вернуть ребенка родной матери никто по-прежнему не отменил. У семьи опекунов была последняя надежда на Верховный суд, но накануне из Москвы пришел ответ: все остается в силе.
Этой историей шокированы все: опекуны, участковые, судебные приставы и органы опеки. Мальчик Миша, пожалуй, единственный, кто ни о чем пока не догадывается. В свои 2,5 года он твердо знает, кто его любит и заботится о нем по-настоящему". http://www.ntv.ru/novosti/249035/
СКОЛЬКО МОЖНО ИГНОРИРОВАТЬ ВЗАИМНЫЕ РОДСТВЕННЫЕ ЧУВСТВА? Если у родной матери наконец-то появились чувства, а у ребенка их нет, значит, нельзя идти на поводу у хотелок одной стороны! Где ювеналка, призванная защищать права и интересы детей??? Это еще раз доказывает, что вся эта чехарда с ювеналкой всего лишь средство давления на родителей!